Перед народженням онука я шукала
Собі ім'я. Бо ж не хотіла перед новим
Людським створінням стати мов «баба Світлана»:
Дрібна, чутлива, з окулярами на носі
Кирпатому, серйозна до смішного…
Ім'я знайшлося. «Баба Свєта» – просто БА'-СЯ.
Вже я не «бабця». Ніби відблиском з дитинства
Злетіло ім’ячко із замку на горі
Дарунком Барбари – принцеси-златовласки:
Тендітна й сильна водночас, в блискучих латах
Готова кинутись у бій за найдорожчих,
А після бою – танцювати серед квітів…
Тепер я – Бася! Просто Бася. Простодушна.
Хай десь наївна і дурненька, бо проста…
Я просто вчусь щодня оберігати душу,
Щоб гідно й радісно іти вперед
Щодня…